ГО «Подільська асоціація гідів та екскурсоводів»

село Лука-Мелешківська, вул. Забуснянська, 15
+380 93 603-17-19

Квест для школярів центром міста
Захоплива командна гра. У квесті декілька завдань, кожна локація супроводжується екскурсією-ознайомленням з визначною пам’яткою нашого міста, а згодом — квест-грою на закріплення матеріалу. Завдання гри різноманітні: скласти вірш, розгадати кросворд, шифр тощо, найголовніше — розв’язати завдання для успішного переходу на наступну локацію. Під час гри всі учасники отримують море позитивних емоцій, а по завершенні — дипломи та призи за участь.

Космічна подорож
(2-денний тур)
1-й день: оглядова екскурсія Вінницею з відвідуванням світломузичного фонтану Roshen.
2-й день: захоплива подорож до місця падіння одного з найбільших метеоритів за історію Землі — Іллінецького кратера, що розпочнеться ще з Вінницького планетарію. Не забудьте прихопити камінчик на пам’ять. Крім того, побачимо: загадкові скіфські кургани, Богородицьку церкву в Іллінцях, природні заказники «Іллінецький» і «Липовецький», гідрологічні об’єкти «Криниця котовців» і «Лісова криниця», справжню козацьку гармату тощо.

Вінниччина — край козацької слави
(2-денний тур)
1-й день: оглядова екскурсія Вінницею з відвідуванням світломузичного фонтану Roshen.
2-й день: у супроводі сучасних козаків Кальницького полку відправляємось до місць бойової слави: «Курінь Івана Богуна», історико-культурний комплекс «Козацька левада» тощо. Побачимо палац Володимира Потоцького, всесвітньо відомий Іллінецький кратер, загадкові скіфські кургани, природні заказники «Іллінецький» і «Липовецький», гідрологічні об’єкти «Криниця котовців» і «Лісова криниця», справжню козацьку гармату тощо.

Вінниця польської доби
(2-денний тур)
Під час екскурсії ми побачимо славнозвісні фортифікаційні споруди Мури, головний собор і костел міста, поблукаємо таємничими підземеллями. Скуштуємо страви подільської кухні (від знаменитої картоплі по-уланівськи до вишуканих польських флячок і квашених кавунів). Відвідаємо залу рідкісних і цінних видань Наукової бібліотеки ім. Тімірязєва у Вінниці, музей П. Чайковського у Браїлові. Та завітаємо до зеленої садиби «Подільська родина» у селі Гайовому, де на нас чекають різні розваги та смаколики.

Архітектурні перлини вулиці Соборної
Прогулюючись по головній транспортній артерії міста, – вулиці Соборній, гості можуть ознайомитись з будинками, громадськими спорудами, які на сьогоднішній день мають архітектурну цінність. Вулиця і досі зберігає велич середньовічних монастирів та відчутну аристократичну привабливість початку ХХ століття — так званої епохи срібного віку. Тут уже чотири століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Вінниці.
Екскурсія покликана показати пам’ятки зодчества та сформувати загальне уявлення про містобудівничий образ поселення. Разом з тим, екскурсія присвячена ознайомленню гостей міста з історією розвитку Вінниці, у тому числі з певними історичними періодами.

Автобусна оглядова екскурсія містом
Автобусна оглядова екскурсія Вінницею розкриває гостям міста кілька тем одразу – «Старовинна Вінниця», «Місто часів середньовіччя», «Вінниця ХІХ-ХХст.», «Вінниця під час І та ІІ Світових війн», «Радянські часи», «Вулиці міста», «Райони Вінниці», «Парки міста», «Особистості, які прославили місто», «Сучасний розвиток міста».
Екскурсія охоплює різнопланові об’єкти: пам’ятки історії, культури, архітектури, підприємства, природні об’єкти. Їх поєднує те, що через них відбувається ознайомлення з містом вцілому.
Оглядова екскурсія Вінницею становить найбільший інтерес, особливо у туристів. Адже за короткий час екскурсанти одержують можливість познайомитися:
• з містом у загальних рисах і побачити його принади;
• з містом, яке має свій колорит та свою особливу атмосферу;
• з містом, яке сьогодні сучасне та молодіжне, традиційне і новаторське, спокійне та те, що весь час перебуває у пошуку.

Вулиця Оводова – дзеркало історії міста
Історія вулиці невід’ємна від історії українського народу. Прогулюючись вулицею Оводова, можна відтворити у пам’яті найяскравіші сторінки минулого: від стародавніх язичницьких капищ на схилі річки Бог та вінницького замку (збудованого Костянтином Острозьким) до складного періоду боротьби за державність УНР, коли Вінниця тимчасово стає столицею України та утвердження радянської влади у місті. Далі – боротьба з німецько-фашистськими загарбниками, повоєнна відбудова, трагічні сторінки війни в Афганістані, сьогодення.

Вінницька Єрусалимка
Вінницька Єрусалимка колись була центром життя Вінниці, «містом всередині міста» і займала всього кілька кварталів. Всім відомо, що в містах все крутиться навколо ринків, а у Вінниці наприкінці XVIII сторіччя ринок був на перетині нинішніх вулиць Соборної та Магістратської. А де ринок — там і євреї, звісно. Вони «обжилися» довкола торговельної артерії міста, почали відкривати свої крамниці, паралельно будували синагоги і житлові будинки. Згодом цей район, населений привітними євреями, в народі прозвали Єрусалимка.
Під час екскурсії відвідаємо одне з найбільш колоритних та атмосферних місць Вінниці – невеличку кав’ярню-музей колоніальних товарів «Пан Заваркін» – втілення історії Вінниці єврейської, єврейського щастя. Музей названо на честь місцевого підприємця Мойсея Флігельтуба, який «вихрестився» на Матвія Заваркіна і «збив» непоганий капітал на продажу чаю, кави і спецій.

Григорій Артинов – перший архітектор міста
Здійснюючи прогулянку по Вінниці іншого часу, ви зможете відчути дух епохи ХХ століття. Більше 100 років тому повітове містечко на Поділлі перетворилось на сучасне місто з розвинутою інфраструктурою та новими архітектурними будівлями.
Григорій Артинов працював головним архітектором міста з 1900 року і по останній день свого життя. Саме за його незвичайними, красивими і унікальними проектами місто будувалось і розвивалось. Завдяки Артинову сьогодні є можливість милуватись такими творами майстра: окружний суд, міська дума, міська бібліотека, жіноча гімназія, міський театр, а також водонапірна вежа та інші. Крім будівель, архітектор побудував залізні мости, що проходили через острів Кемпу і з’єднували обидва береги річки Буг. Його руки доторкнулися до спорудження водопроводу, каналізації, освітлення, лінії трамвая, телефону, мостів, озеленення.

Біля витоків Української державності. УНР. Події 1917-1920
Історією судилося, щоб Вінниччина на досить складному, відповідальному етапі Української революції тричі ставала місцем перебування уряду УНР. Вперше, у грудні 1918 р. в ході антигетьманського повстання, очолюваного Директорією, вдруге — у лютому-березні 1919 р., після відступу з Києва, і в останнє — у травні 1920 р. під час радянсько-польської війни.
Відомо, що у 1919 р., після захоплення Червоною Армією Києва, Директорія і уряд УНР переїхали до Вінниці. Більшість міністерств на чолі з Симоном Петлюрою розміщувались в готелі «Савой». Саме у нашому місті 13 лютого була сформована нова Рада міністрів УНР. Але у листопаді 1920 р. на Поділлі утвердилась Радянська влада, що означало поразку Української Народної Республіки, ліквідацію самостійності української держави.
В обласному краєзнавчому музеї відвідувачі екскурсії можуть оглянути реконструкцію кабінету міністра військового відомства Директорії УНР.

Срібний вік Вінниці, або історія однієї дружби: М. Оводов та Г. Артинов
Вінниця досі зберігає відчутну аристократичну привабливість початку ХХ століття — так званої епохи срібного віку, коли місту нарешті вдалося «стрибнути вище голови» і здійснити прорив у всіх сферах — економічній, культурній та архітектурній.
Активний розвиток міста розпочався зі спорудження залізниці. І Вінниця опинилася на одній із найважливіших залізничних артерій країни, яка сполучала Одесу з Москвою та Києвом.
Та справжній золотий час для міста настав, коли Вінницьким міським головою обрали Миколу Оводова. Новообраний голова 1900 року запросив на посаду міського архітектора цивільного інженера Григорія Артинова — молодого, але вже досвідченого архітектора. Темпи та обсяги будівництва, які розпочалися в місті, вражали. Артинов не тільки будував нові споруди, більшість яких збереглася до наших днів, а й реконструював старі, надаючи їм нового вишуканого вигляду.

Вінницькі мури
Однією із найстаріших історичних пам’яток міста є комплекс оборонних і монастирських споруд – «Вінницькі мури».
Мури – давні єзуїтські і домініканські будівлі – сиві свідки визначних історичних подій, переживши повстання, революції і війни, частково зруйновані і перебудовані, є справжньою перлиною Вінниці. Вони почали будуватись у 17 столітті.
Від надійних мурів тепер залишились невеликі частини – зокрема кутова вежа з потужними фортечними стінами, укріпленими контрфорсами, проте навіть їхній вигляд і сьогодні захоплює гостей міста.
А ось частина єзуїтського монастиря перетворилась у обласний Краєзнавчий музей, де можна ознайомитись із історією міста. Також, можна відвідати Кафедральний собор Преображення Господнього (історичний костел домініканців), що розташований у серці архітектурного комплексу «Вінницькі Мури». Вінничани та гості міста матимуть унікальну можливість оглянути пам’ятку, каплицю з автентичними розписами XVIII ст., підземний храм Козьми і Дем’яна, внутрішнє подвір’я – атріум. Кульмінацією екскурсії стане підйом на дзвіницю храму, з якої відкривається фантастична панорама міста.

Шляхетна Вінниччина (Вороновиця-Немирів-Тульчин- Печера)
На Вінниччині можна побувати у розкішних панських маєтках, в краях, які надихали геніїв зі світовими іменами, відвідати музей авіації та космонавтики. Пропонуємо маршрут по найбільших палацах південно-східної частини області.
Першою зупинкою нашої мандрівки стане селище Вороновиця.
Палац Францішека Грохольського побудований на місці старішого панського маєтку наприкінці XVIII століття. Цей комплекс, зведений у стилі раннього класицизму німецьким архітектором Лоренцом Гедоном, розташований на найвищому пагорбі місцевості. Колись він міг похизуватися вражаючою колекцією з 519 картин відомих французьких, голландських, фламандських та італійських художників та затишним парком.
В розкішному палаці в 19 ст. жив і працював Олександр Можайський – морський офіцер, капітан І рангу, який прославився як винахідник літального апарату важчого за повітря, побудованого в натуральну величину. Саме літак Можайського – паровий аероплан – називають другим в світі літаком, що відірвався від землі з людиною на борту. Зараз у палаці знаходиться музей історії авіації та космонавтики України.
Другою зупинкою стане відоме місто Немирів.
Одним з найцікавіших немирівським об’єктом для мандрівників – особливо для пошановувачів старовини – є резиденція княгині Щербатової. Нині тут функціонує санаторій, тож палац та парк збереглись у досить доброму стані. А місцеві старожили зберегли та переповідають легенди, пов’язані із життям вельмож у Немирові.
Крім фантастичного палацу тут варто оглянути і кілька старовинних культових споруд: костел, синагогу та монастир, а також одну з перших в Україні електростанцію.
Немирів відомий і завдяки непересічним постатям, які свого часу народились, навчались, жили та працювали в цьому подільському містечку. Тут народився поет Максим Некрасов, навчався письменник та журналіст Микола Трублаїні, жила і творила письменниця Марко Вовчок, квартирував національний герой Польщі, США, Литви та Білорусі, почесний громадянин Франції Тадеуш Костюшко. І це не повний перелік відомих імен, пов’язаних з Немировом.
Місто не дарма називають горілчаною столицею України, і справа не лише в «розкрученому» бренді: виробництво алкогольних напоїв в Немирові – це традиція, яка нараховує більше двох з половиною сотень років. Тут жили гурмани, які вигадали цілу «алко-абетку», а «Кальвадос» виробництва Немирівського спиртзаводу за радянських часів був відомий на весь Союз.
Третя зупинка – місто Тульчин. Розкішному палацу землевласника Станіслава «Щенсного» Потоцького, творця відомого дендропарку «Софіївка», не було рівних в Україні. Його називали «Подільським Версалем» та порівнювали з королівськими резиденціями. Сьогодні палац має статус пам’ятки архітектури XVIII століття і не перестає захоплювати своєю величністю. До речі, на території палацу проводять унікальний щорічний фестиваль оперної музики «Opera Fest Tulchyn». За словами організаторів, фестиваль став однією з найбільших гучних професійних оперних подій в Європі та найбільшою в Україні.
Не залишать байдужими і імена усіх видатних гостей тульчинського палацу: Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан, граф Тадеуш Грабянка, Павло Пестель, який зробив Тульчин своєю резиденцією. В Тульчині якийсь час мешкала муза Шопена – Дельфіна Потоцька, італійський художник Лампі, а також великий композитор та піаніст-віртуоз Ференц Ліст.
За часів розквіту Російської імперії місто відзначилося тим, що тут розташовувалася ставка фельдмаршала Олександра Суворова – за 12 км від міста досі є криниці, вириті його солдатами. Знамениту книгу «Мистецтво перемагати» Суворов написав саме в тут.
А ще Тульчин місто «українського Баха», видатного українського композитора, класика Миколи Леонтовича. Тут він викладав музику і спів у єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. Саме у тульчинський період створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний «Щедрик».
Нарешті четвертою зупинкою буде Печера (Тульчинський район). Ця земля належала в XVI ст. магнатам Збаражським. Почергово перебуваючи у власності Заславських, Вишневецьких, Длузьких, у 1790 році Печера стає власністю Станіслава Потоцького. З часом земля належала близькому родичу Костянтину.
У селі розташований шедевр видатного київського архітектора Владислава Городецького – мавзолей-каплиця Потоцьких-Свейковських.
Населений пункт вражає мальовничістю краєвидів: село розташоване на схилах Південного Бугу. Ріка у цій місцині з обох сторін затиснута поміж скель та утворює каскад порогів.
І це – лише один невеличкий маршрут, який відкриє малу частину того, що приховує у собі Вінниччина.

Три ставки ІІ Світової війни – Гітлера, Герінга, Гімлера
У роки Другої світової війни керівники Німеччини будували добре захищені секретні командні пункти для забезпечення власної безпеки. Щоб захистити найвищих чинів вермахту від можливих замахів, було побудовано шістнадцять підземних ставок. Три з них було розташовано на території України. Дві — Вервольф («Вовкулака») і Штайнбрух («Каменоломня»), призначені відповідно для Адольфа Гітлера і райхсмаршала Германа Герінга були у Вінницькій області. Третю — Гегевальд («Заповідний ліс») — було споруджено на місці сучасного селища Гуйва, неподалік траси Житомир – Вінниця для Генріха Гімлера.
Iсторiя ставок щiльно оповита таємницями, містикою та загадковістю, пiвстолiтнiм забуттям, скрiплена рiками людської кровi та грифом «Совершенно секретно». Але екскурсоводи залюбки гостям міста відкриють всі секрети військово-польових ставок.

Вінниччина медична (Вінниця-Хмільник)
Всім відомо, що на початку 19 ст. у Вінницю із-за мякого клімату, чудової природи приїжджали поправляти своє здоровя жителі з усієї Російської імперії. Також, у місті жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов.
Кагорта відомих, прославлених лікарів п. ХХ століття Оводов, Малиновський, Болярський, Смолянська жили колись і працювали у нашому місті, розвиваючи медичну сферу. Сьогодні місто займає провідне місце у розвитку медичної сфери України.
Вінниччина знана своїми цілющими водами. Нині місто Хмільник розвивається як бальнеологічний курорт, один із радонових курортів в Україні. На території міста діють 8 оздоровниць. Завдяки особливостям гідрологічної структури, запаси бальнеологічних ресурсів постійно поновлюються природним шляхом, що дозволяє щорічно приймати до 100 тис. осіб.

Неймовірні «Вінницькі Мальдіви
Всього за 40 хвилин їзди від Вінниці, у Калинівському районі, розташоване село Черепашинці, у якому є озеро, що геть не поступається виглядом заморським курортам. Вода в озері неймовірно прозора та має блакитно-бірюзове забарвлення. Оточують водойму мальовничі скелясті береги та хвойна рослинність. Ця водойма – затоплений гранітний кар’єр, береги навколо – глиняні та піщані урвища висотою до 7-8 метрів. Однак є тут і пологий пляж. Прекрасні краєвиди водойми у Черепашинцях просто вражають.

Єврейська Вінниця – Брацлав
Єрусалимка — квартал єврейських ремісників у центрі Вінниці, знамените єврейське містечкове бароко, що почало формуватися наприкінці 18 століття. Існувало декілька чaстин Єрусaлимки, з яких колись вона складалася:
• нижньої – бідняцької, якої фaктично немaє, вона розкинулась вздовж правого берега Південного Бугу (тепер вулиця Магістрацька). Тут було декілька міських будівель синагог — Биндюжників, Похоронного братства, Ремісників;
• середньої (нової) – зявилась у XVIIІ столітті, де селилися вихрести (вул. О.Соловйова);
• верхньої – зaможної, де селились купці І гільдії (вул. М. Оводова).
Сьогодні на Вінницькій Єрусалимці поєднані численні пам’ятки радянського минулого, вишукана архітектура дореволюційних будівель і сучасні споруди.
Браїлів – маленьке та, на перший погляд, непримітне селище свого часу було столицею Брацлавського воєводства Речі Посполитої, тобто фактично центром Східного Поділля. Брацлавська фортеця, що височіла на узбережжі Південного Бугу, відіграла неабияку роль у визвольній війні українського народу.
Гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, полковник Данило Нечай, кошовий отаман Іван Сірко – важко навіть перерахувати всіх історичних діячів, які в той чи інший спосіб були причетні до історії брацлавської фортеці. На жаль, до наших днів від неї не залишилось навіть руїн, однак сама лише погулянка схилами Бугу допоможе уявити, якою одна з найпотужніших фортифікаційних споруд тої епохи.
В Брацлаві є й інші туристичні цікавинки: комплекс водяних млинів і пакгауз, пивоварний завод, збудований наприкінці ХІХ століття, який тривалий час перебував в запустінні, а згодом був відданий єврейській громаді для облаштування синагоги.
А ще Брацлав відомий серед хасидів. Адже тут жив правнук засновника хасидизму цадик Нахман та похований найближчий послідовник і учень Нахмана – цадик Натан Штернгарц.