У Вінниці зняли відео про те, як у місті формують безбар’єрне середовище
У Вінниці випустили відеоролик про розвиток безбар’єрності у місті. Серед тем, розкритих у ролику – аудіодискрипція театральних вистав для людей з порушеннями зору, адаптація вулиць та громадського транспорту для представників маломобільних груп, сервіс соціального таксі для людей з інвалідністю, надання послуг жестовою мовою у ЦНАПах та багато інших важливих ініціатив.
Цьогоріч Вінниця уже традиційно очолила рейтинг міст з доступності для людей з інвалідністю за результатами Дев’ятого всеукраїнського муніципального опитування Міжнародного республіканського інституту IRI. Але цьому передувало більше 20 років спільної роботи громади, влади та бізнесу над формуванням безбар’єрного середовища у місті. Ініціаторкою цього процесу ще у 2002 році стала Раїса Панасюк – громадська діячка, засновниця ГО «Гармонія», а згодом і урядова уповноважена з прав осіб з інвалідністю. Пані Раїса спрямовувала усі зусилля на створення комфортних умов у місті для маломобільних груп населення. Згодом цю ініціативу було підтримано міською радою, і вона знайшла своє відображення у новій міській програмі «Вінниця – місто, зручне для всіх».
Зараз у Вінниці впроваджено багато рішень, орієнтованих на потреби маломобільних груп населення. Тут одними з перших в Україні почали впроваджувати елементи фізичної доступності: кассельські бордюри, віденські зупинки, тактильну плитку. По маршрутах курсує низькопідлоговий громадський транспорт (його частка на сьогодні становить 60%), збільшується кількість пандусів, підйомників й понижених входів у різноманітних закладах. Бізнес також долучається до соціальної реабілітації поранених військових та цивільних і адаптує свої послуги для їхніх потреб (доступний вхід, інклюзивні вбиральні, номери у готелях тощо). Ще з 2007 року у місті функціонує центр реабілітації «Гармонія», який допомагає з фізичною та соціальною реабілітацією, навчанням та працевлаштуванням людей з інвалідністю, а також забезпечує безоплатний сервіс соціального таксі.
«Якщо порівнювати, то у 2002-му людей з інвалідністю у Вінниці побачити можна було одиниці: в них не було можливості вийти з будинку, елементарно перейти дорогу або скористатися громадським транспортом. Зараз люди з інвалідністю видимі, оскільки є більше можливостей, щоб працювати і пересуватися містом. Також багато закладів є адаптованими: театри, кінотеатри, кафе, ресторани… Дуже багато процесів відбувається в місті, і ми теж намагаємось не стояти осторонь: долучаємось до різних інспекцій, надаємо послугу з перевезення осіб з інвалідністю, консультуємо органи місцевого самоврядування і бізнес у створенні безбар’єрного простору… В нас є дуже багато прекрасних кейсів», – розповіла голова правління ГО «Гармонія» Людмила Нецкіна.
В останні роки також дуже популярними у місті стали інклюзивні екскурсії. Велику частину з них розробила і проводить гідеса Тетяна Рибак.
«Коли я вдруге стала мамою і паралельно розпочала гідівську справу, розробила першу екскурсію для мам з візочками. Згодом приєдналися люди на кріслах колісних. А з початком повномасштабного вторгнення потреба бути поміж людьми стала ще гострішою, і так почались екскурсії для людей з інвалідністю, котрі перебували у “замкненому” середовищі на реабілітації після травм на фронті. Саме за допомогою інклюзивних екскурсій у них була змога потрапляти у відкритий світ, у місто, перебувати між людей і бачити, що життя триває. Проводячи екскурсії для поранених ще з травня 2022 року, я зрозуміла, що це найкращий спосіб інтеграції військових у цивільний соціум, і цивільних до взаємодії з військовими», – каже Тетяна Рибак.
Вінниця на цьому не зупиняється та постійно працює над покращенням різних аспектів, маючи власну міську Програму безбар’єрності, Раду безбар’єрності та комісію з обстеження об’єктів, яка надає пропозиції з покращення доступності закладів. І йдеться не лише про фізичну, а й інформаційну, цифрову, громадянську, освітню і економічну безбар’єрність у всіх сферах життєдіяльності.
«Вінницька міська територіальна громада активно працює над тим, щоб кожен мешканець і гість міста міг відчувати себе частиною суспільства, незалежно від своїх можливостей. В умовах повномасштабної війни створення безбар’єрного середовища стало ще більш нагальним завданням, адже війна збільшує кількість людей із функціональними порушеннями, травмами та інвалідністю, і кожен бар’єр у місті – це додаткова перепона на шляху до гідного, комфортного та повноцінного життя. Саме тому, розвиваючи безбар’єрність, громада прагне створити простір, де кожна людина може вільно пересуватися, отримувати необхідну інформацію, здобувати знання, працювати та відпочивати. Інклюзивне місто – це місце, де різноманіття сприймається як цінність, а можливість кожного реалізувати свій потенціал – як запорука розвитку всієї громади», – говорить заступник вінницького міського голови Владислав Скальський.
У відзнятому відео про інклюзивні практики, які нині функціонують у Вінниці, представлена лише невелика, але дуже важлива їх частина:
- аудіодискрипція у Вінницькому обласному театрі ім. М. Садовського;
- інклюзивна кав’ярня «Кульбабка», де працюють баристи на кріслах колісних;
- артпростір «ЕтноЧари» з гончарними майстеркласами для людей з порушеннями зору;
- сервіс соціального таксі для людей з інвалідністю;
- жестова мова у Центрі надання адміністративних послуг;
- низькопідлоговий громадський транспорт і кассельські бордюри на зупинках;
- інклюзивні екскурсії.